Стинавське родовище: чому Держгеонадра відмовили в аукціоні й до чого тут «Парі Нафтогаз»

Стинавське родовище: чому Держгеонадра відмовили в аукціоні й до чого тут «Парі Нафтогаз»

Стинавське родовище на Львівщині залишилося без надрокористувача, а його подальша доля опинилася під питанням. Державна «Укрнафта» запропонувала виставити ділянку на аукціон, але Держгеонадра відмовили. Одна з підстав — накладання контурів на сусіднє Семигинівське родовище, право на яке має ТОВ «Парі Нафтогаз». За даними YouControl, власниці компанії — доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського. Тим часом бюджети, за даними самої БНК, щодня отримували від розробки родовища понад 1,5 млн грн, а тепер видобуток стоїть.

Про це пише видання «СтопКор».

Санкції й анулювання: як Стинавське родовище залишилося без надрокористувача

2 липня 2026 року РНБО ухвалила рішення про санкції проти низки суб’єктів. Президент Володимир Зеленський увів його в дію указом № 704/2026 від 3 серпня. Серед підсанкційних опинилося ТОВ «СП «Бориславська нафтова компанія» (БНК), яка розробляла Стинавське нафтогазове родовище, — про це повідомляв LIGA.net.

Спершу дію спецдозволів БНК обмежили на 10 років, і 18 серпня Держгеонадра зупинили єдиний дозвіл компанії — № 1211. Але вже 20 серпня РНБО змінила рішення: обмеження стало безстроковим (указ № 747/2026).

Остаточну крапку поставив наказ № 449 від 18 вересня, який підписав т. в. о. Голови Держгеонадра Сергій Власенко: спецдозвіл № 1211 анулювали, як повідомляє NADRA.info (див. також додаток до наказу). За даними «Еспресо.Захід», дозвіл діяв на видобування нафти й газу в інтервалі глибин 2800–3600 м.

Чому Стинавське родовище важливе для України

У звіті Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) за 2020 рік Стинавське родовище названо серед найбільших нафтових родовищ країни.

За даними БНК, у першому півріччі 2026 року компанія щодня видобувала в середньому близько 43 т нафти та 68 тис. куб. м газу й сплачувала до бюджетів понад 1,5 млн грн на день. Це приблизно 15,7 тис. т нафти та 25 млн куб. м газу на рік. Після санкцій видобуток на родовищі, як повідомляв LIGA.net, зупинили.

«Укрнафта» просить аукціон, «Геоінформ» радить відмовити

Логічний крок після анулювання дозволу — виставити ділянку на відкриті електронні торги й залучити нового інвестора. Саме це 21 вересня запропонувала Держгеонадрам ПАТ «Укрнафта» (заява № 336-ПР/1-26), як випливає з документів, які є в розпорядженні редакції «СтопКору». 25 вересня опрацювання заяви доручили ДНВП «Геоінформ України». 28 вересня «Геоінформ» відповів листом № 06/306-3463 за підписом голови комісії з перетворення підприємства Павла Бовсунівського.

У листі названо дві підстави повернути заяву:

• затверджений контур Стинавського родовища (протокол ДКЗ від 23.04.2015 № 3354) частково виходить за межі ділянки, яку запропонувала «Укрнафта»;
• запропонований об’єкт просторово накладається на межі чинного спецдозволу від 25.10.2011 № 5398 (Семигинівське родовище) ТОВ «Парі Нафтогаз» (код ЄДРПОУ 44486791), який, за формулюванням листа, «не має обмеження щодо глибини використання».

Перша підстава стосується меж самої заявки й теоретично усувається технічно. Друга — принципова: доки дозвіл «Парі Нафтогаз» формально не обмежений за глибиною, будь-яку заявку на Стинавське родовище можна відхилити через «накладання».

Хто стоїть за «Парі Нафтогаз»

За даними YouControl, власниками ТОВ «Парі Нафтогаз» є Анна та Каріна Злочевські — доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського. Про це писали, зокрема, Forbes і NADRA.info. Раніше компанія «Парі» фігурувала у переліку видобувних активів Burisma Holdings («Економічна правда»).

Микола Злочевський був міністром екології в уряді Миколи Азарова у 2010–2012 роках, за президентства Віктора Януковича. 1 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання ним винуватості у справі про спробу підкупу керівництва НАБУ і САП: його визнано винним за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК (організація зловживання впливом) і призначено штраф 68 тис. грн.

Чи може Злочевський впливати на рішення «Парі Нафтогаз», формально не будучи власником, — питання відкрите: доказів цього немає.

Права компанії на Семигинівське родовище вже намагалися оскаржити. За даними NADRA.info, Львівська обласна прокуратура просила визнати спецдозвіл № 5398 недійсним, але Верховний Суд у травні 2025 року залишив його в силі: прокурори не довели поважності пропуску строку позовної давності, адже дозвіл видали ще у 2011 році.

Одна площа, різні глибини: Стинавське й Семигинівське родовища

На поверхні контури двох родовищ справді частково збігаються.

Під землею, однак, це різні об’єкти. Стинавське родовище за анульованим дозволом № 1211 розроблялося в інтервалі 2800–3600 м. Поклади Семигинівського, згідно з протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) № 4167 від 23 листопада 2017 року, залягають на глибинах 3605–4540 м. Тобто запаси, на які має право компанія доньок Злочевського, розташовані нижче за стинавські.

Як із бланка зникла глибина і до чого тут Опімах

Різниця — у бланках дозволів. У дозволі БНК на Стинавське родовище межі ділянки зазначено і за площею, і за глибиною. У бланку ж № 5398 «Парі Нафтогаз» — чинна редакція якого, судячи з документа, оформлена 21 липня 2022 року за підписом тодішнього Голови Держгеонадра Р. Опімаха — вказано лише географічні координати та площу (16,6 кв. км). Меж за глибиною там немає, що визнає і сам «Геоінформ».

Водночас у самому бланку як підставу вказано протокол ДКЗ № 4167, де інтервал покладів визначено чітко. Звідси ключове запитання: чи може відсутність запису про глибину розширювати права надрокористувача понад запаси, на яких ґрунтується дозвіл? І чому Держгеонадра та «Геоінформ», відмовляючи «Укрнафті», не взяли цей протокол до уваги?

Було це свідомим рішенням чи звичайною недбалістю — невідомо. Але після анулювання дозволу БНК компанія з орбіти Злочевських, схоже, отримала змогу скористатися цією прогалиною: саме відсутність у бланку чітких параметрів ділянки Семигинівського родовища за глибиною стала підставою відмовити державній «Укрнафті» у виставленні Стинавського родовища на аукціон.

Роман Опімах очолював Держгеонадра з листопада 2019 року до листопада 2024-го. «СтопКор» раніше досліджував його діяльність і писав про низку скандалів навколо непрозорого розподілу ліцензій у той період.

Чи були межі за глибиною в попередніх редакціях бланка № 5398 (2011 і 2021 років)? Хто ініціював переоформлення 2022 року й хто готував проєкт бланка? Це технічна помилка чи свідоме рішення? У відкритих джерелах відповідей немає — редакція направила відповідні запити.

Що буде далі зі Стинавським родовищем

Джерела «СтопКору» в Держгеонадрах припускають, що відмова «Укрнафті» — лише перший крок. Наступним може стати новий протокол ДКЗ для «Парі Нафтогаз», який дозволить компанії претендувати на поклади вище позначки 3605 м, тобто вже в зоні Стинавського родовища. За словами інсайдерів, на ці рішення можуть впливати:

• Голова Державної служби геології та надр України Сергій Власенко;
• директор департаменту правового забезпечення Держгеонадра Сергій Губа;
• директор Державного інформаційного геологічного фонду України Павло Бовсунівський;
• голова Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) Сергій Паюк.

Документальних підтверджень координації дій цих осіб редакція наразі не має й направила до відповідних органів запити на коментар. До набрання законної сили вироком суду будь-яка особа вважається невинуватою.

Якщо гіпотеза джерел підтвердиться, наслідки для держави будуть відчутними. За попередніми оцінками, площа ділянки, яку зможуть виставити на торги, зменшиться більш ніж на 30%, а стартова ціна — орієнтовно на 35–40%. Незалежних розрахунків немає: редакція попросила Держгеонадра оцінити, як урізання ділянки вплине на початкову ціну аукціону та прогнозні надходження ренти.

Питання, на які мають відповісти держоргани

1. На якій підставі дозвіл, виданий на запаси в інтервалі 3605–4540 м, вважається таким, що «не має обмеження щодо глибини»?
2. Чи містили попередні редакції бланка № 5398 межі за глибиною і чому їх немає в редакції 2022 року?
3. Чи подавала «Парі Нафтогаз» до ДКЗ нові матеріали щодо переоцінки запасів Семигинівського родовища після 18 вересня 2026 року?
4. Чому Держгеонадра не внесли до бланка № 5398 межі за глибиною відповідно до протоколу ДКЗ № 4167, а натомість повернули заяву «Укрнафти»?
5. Коли і в яких межах Стинавське родовище буде виставлене на аукціон?

Висновок

У воєнний час, коли бюджет залежить від кожної гривні власних надходжень, а газ — питання енергетичної безпеки, державне родовище має працювати й приносити ренту, а не простоювати через спірний запис у бланку. Прозоре розмежування ділянок і відкритий аукціон по Стинавському родовищу відповідають суспільним інтересам. «СтопКор» стежитиме за розвитком історії.