Боронив Україну на запорізькому напрямку. Згадаймо Олега Крайника
1 хв читання
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олега Крайника.
Після важких боїв та отриманих поранень серце захисника України Олега Крайника зупинилося 28 січня 2026 року. Про це повідомляє Факт І із посиланням на Львівську міську раду та Радехівську міську раду.
Олег Крайник народився 20 грудня 1991 року у селі Бишів на Львівщині. Навчався у Закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Бишів Радехівської міської ради Львівської області, згодом – у Львівському технікумі м’ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій за спеціальністю «Зберігання, консервування та переробка молока». Також навчався в Національному університеті харчових технологій за спеціальністю «Харчові технології та інженерія».
Працював майстром з ремонту автомобілів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ніко-Захід».
Зі слів рідних, Олег був дуже добрим і щирим, ніколи не відмовляв у допомозі та завжди відгукувався на прохання. Був турботливим чоловіком і найкращим татом для свого сина. Захоплювався ремонтом автомобілів та полюванням.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на запорізькому напрямку у складі 210-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений Почесним нагрудним знаком головнокомандувача Збройних сил України «Срібний хрест» та відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «За поранення».
Поховали воїна 2 січня на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
У Олега Крайника залишилися дружина, син, батьки, двоюрідні брати та сестра.
Факт І долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.